І знову трохи Хмельницького

Подорожуючи по місту Хмельницький, як і в будь-якому іншому місті, можна натрапити на деякі пам`ятники.:)

Якщо ви приїдете потягом, імовірно ви не зможете не помітити пам`ятник Богдану Хмельницькому, що розташований безпосередньо перед виходом з вокзалу:

Взагалі, досить символічно, що гостей міста "зустрічає" саме той персонаж, на честь якого і воно і було назване (А точніше перейменоване у 1954. Стара назва - Проскурів).

Наступний у списку - іще славетний український герой і борець за правду, поет та художник. В народі просто - Тарас Шевченко:

Мабуть, не найцікавіший пам'ятник, але хоч якийсь. Розташований в однойменному парку, фактично в центрі міста.

І ще один герой, але вже СРСР, і трохи не такий живий - танк Т-34.43:

Коментарі мабуть зайві.:) Хоча варто сказати, що танк завжди має гарний вигляд і розташований на досить видному місці, на невеличкій площі на перехресті вулиць Кам'янецька та Купріна.

На останок не зовсім пам`ятник, скорші просто елемент дизайну - Барон Мюнхаузен.

Колись це був фонтан, який, мабуть своїми коштами побудували мешканці прилеглого будинку. Тепер цей витвір чекає нових спонсорів, або ж банальної загибелі. Буває...

Пам'ятники Вінниці. ч. 2

Як і було обіцяно раніше, я продовжую екскурсію по пам'ятникам міста Вінниці. Сьогодні буде розглянуто декілька прикладів сучасної "творчості", архітектура незалежної України.

Пам'ятник вінницьким солдатам , що загинули протягом війни в Афганістані:

Чесно кажучи, архітектурний ансамбль цієї пам'ятки трохи засмутив. Ні за першого, ні за другого наближення, не стає зрозумілим кому цей пам'ятник встановлений (тобто, якби я цього не знав напевне, звісно). Власне і сам пам'ятник виготовлений досить неякісно. Не зрозуміло куди поспішали майстри, враховуючи те, що спорудження пам'ятки відбулося досить нещодавно (декілька років тому). Єдине, що заслуговує уваги це меморіальні таблиці, з іменами усіх загиблих вінничан у тій далекій вже війні. Розташований на території центрального парку.

Пам'ятник поету і письменнику Василю Стусу:

Ну це вже чесно кажучи щось. Відразу видно, що архітектор постарався, намагаючись підкреслити одвічну боротьбу людини за правду. Василь Стус це найвідоміший вінницький дисидент радянських часів, який за критику режиму був декілька разів заарештований і зрештою ув'язнений. Помер у тюрмі. Не можу сказати, що перечитав усі його вірші, але ті, в яких зображується прагнення людини до волі мене вразили. За іронією долі, а можливо просто за збігом, розташований на Першотравневій площі.

Ну і на останок самий веселий і не зрозумілий, як на мене пам'ятник, присвячений подіям листопада-грудня 2004 року (період так званої "Помаранчевої революції"):

Ой ну, що вам сказати. Коли я в перше це побачив, у мене чомусь з'явилося непереборне бажання роздобути "болгарку" та зрізати цей "витвір". Для чіткості - пам'ятник зображає дівчину, що стоїть на "апельсині", хоч може я і помиляюся. Я не пропустив практично жодного мітингу у нашому місті, присвяченому виборам президента, ім'я якого називати не можна.:) Я не шкодую згаяний час, бо зрештою для мене ті події були чимось особливим, чого в мене ніколи не було. Але ставити пам'ятники громадським заворушенням, роль яких в історії держави і міста, й досі туманна, якось по дурному.... Зрештою, нікого цей пам'ятник, крім мене мабуть не бісить, тож хай стоїть, символізує невиправдані мрії та сподівання. :) Розташований на невеличкій площі біля будівлі міської ради.

Пам'ятники Вінниці. ч. 1

Життя триває, так само продовжується і наша нескінченна фотосесія.

Погода, у зв'язку з весною, почала трохи стабілізуватися, тож найближчим часом планую "увіковічнити" більшість пам'яток міста Вінниці. Визначних і не дуже.:)

Пам'ятник Михайлу Івановичу Пирогову (вул. Пирогова):

На околицях міста також можна знайти дім-садибу, в якій цей визначний хірург XIX cторіччя провів останню частину своєї життєвої "кар'єри".

Пам'ятник Михайлу Коцюбинському (пр. Коцюбинського) :

Неподалік від пам'ятника знаходиться "хатинка"-музей, в якій народився і провів перші роки свого життя відомий український письменник.

Трохи Хмельницького

Здається в минулому повідомленні було забагато букв, спробую виправитися.:))

Місто Хмельницький, друге по значенню в моєму житті. В цьому місті я прожив без перерви 13 років, практично від самого народження. Дитячий садок, школа, перші друзі, перше кохання і т.п.:)

Місто назване на честь Богдана Хмельницького у 1954 році (300 років з Переяславської угоди). До цього це був Проскурів. Вік міста - приблизно 580 років (заснований на початку XV ст.) Населення - 250 тис.

Знайомство з Хмельницьким продовжимо з його пам'ятників.

Богдану Хмельницькому (один з двох):Воїнам, загиблим в Афганістані (1979-1989):


В наступному випуску буде трохи про місто Суми, третє у списку моїх особливих міст.