Не знаю чому, але вже дуже давно хотів відвідати місто Кіровоград (інколи в мене з'являються подібні нав'язливі ідеї...:).
Їхати довелося потягом через Київ, що, мабуть, трохи більше за часом ніж автобусом, бо доводиться робити "гак", але значно комфортніше. З Києва до Кіровограда йде лише один прямий потяг, і то як виявилося потім взагалі тільки один вагон, який відчіпляють десь у Знам'янці, вже у кіровоградській області. Це було моє перше здивування, коли я опинився на досить охайному, маленькому вокзалі в компанії ВЛ-60 та лише одного вагону, щоправда повністю заповненого пасажирами.:)
Перечекавши з годинку в залі очікування, я завантажився в першу ліпшу маршрутку, яка провезла мене фактично через усе місто. Вийшов я на вулиці 50 років Жовтня, недалеко від фортеці Святої Єлизавети. Що правда самої фортеці вже давно нема, залишилося лише місце де колись вона було. Зараз там парк та пам'ятники присвячені Другій Світовій війні.
Перейшовши річку Інгул, я попрямував до центру міста.
Центр міста вразив своєю контрастністю. Власне блукаючи вулицею Карла Маркса можна побачити старовинний пам'ятник відомому діячу "РКП(б)" Кірову, досить цікавий монумент присвячений річниці хрещення Русі, або ж оригінальний пам'ятник Богдану Хмельницькому. Та й сама вулиця по собі досить гарна.
Але зробивши декілька кроків право чи вліво, можна очікувати лише розчарування. Занедбаний парк ім. Пушкіна, в який я навіть побоявся заходити, чи абсолютно "голі" вулиці без жодного деревця. Все це навівало якийсь сум.
Зрештою "надивившись" вдосталь, я вирішив не чекати до вечора, щоб сісти на потяг до Полтави, а спробувати щастя автобусом. Маршрутка з номером 501 відвезла мене у потрібному напрямку.
"Новий автовокзал" виявився черговим розчарування. Я з жахом можу тільки представити що з себе представляє "старий". Будівля типового проекту, який я вже до речі бачив у місті Суми, виглядала зовсім не придатною для здійснення обслуговування пасажирів. Прямий автобус до Полтави (наступної точки моєї подорожі) вже пішов, тож довелося брати з пересадкою через Кременчук. Що ж давно я вже не катався на роздовбаних Лазах.:)
Далі буде...
Їхати довелося потягом через Київ, що, мабуть, трохи більше за часом ніж автобусом, бо доводиться робити "гак", але значно комфортніше. З Києва до Кіровограда йде лише один прямий потяг, і то як виявилося потім взагалі тільки один вагон, який відчіпляють десь у Знам'янці, вже у кіровоградській області. Це було моє перше здивування, коли я опинився на досить охайному, маленькому вокзалі в компанії ВЛ-60 та лише одного вагону, щоправда повністю заповненого пасажирами.:)
Перечекавши з годинку в залі очікування, я завантажився в першу ліпшу маршрутку, яка провезла мене фактично через усе місто. Вийшов я на вулиці 50 років Жовтня, недалеко від фортеці Святої Єлизавети. Що правда самої фортеці вже давно нема, залишилося лише місце де колись вона було. Зараз там парк та пам'ятники присвячені Другій Світовій війні.
Перейшовши річку Інгул, я попрямував до центру міста.
Центр міста вразив своєю контрастністю. Власне блукаючи вулицею Карла Маркса можна побачити старовинний пам'ятник відомому діячу "РКП(б)" Кірову, досить цікавий монумент присвячений річниці хрещення Русі, або ж оригінальний пам'ятник Богдану Хмельницькому. Та й сама вулиця по собі досить гарна.
Але зробивши декілька кроків право чи вліво, можна очікувати лише розчарування. Занедбаний парк ім. Пушкіна, в який я навіть побоявся заходити, чи абсолютно "голі" вулиці без жодного деревця. Все це навівало якийсь сум.
Зрештою "надивившись" вдосталь, я вирішив не чекати до вечора, щоб сісти на потяг до Полтави, а спробувати щастя автобусом. Маршрутка з номером 501 відвезла мене у потрібному напрямку.
"Новий автовокзал" виявився черговим розчарування. Я з жахом можу тільки представити що з себе представляє "старий". Будівля типового проекту, який я вже до речі бачив у місті Суми, виглядала зовсім не придатною для здійснення обслуговування пасажирів. Прямий автобус до Полтави (наступної точки моєї подорожі) вже пішов, тож довелося брати з пересадкою через Кременчук. Що ж давно я вже не катався на роздовбаних Лазах.:)
Далі буде...
Ха-ха, світлини приємні, але цікаво було б поглянути і на страшний автовокзал.
ВідповістиВидалитиНу я вирішив що він не представляє якоїсь історично-архітектурної цінності. Але світлини пам`ток скоріш за все будуть.:)
ВідповістиВидалити